Кажуть, багато століть тому, коли монголо-татарська орда прийшла в Карпати, люди шукали порятунку високо в горах. Вони залишали долини й ховалися в густих лісах — там, де стежки були відомі лише місцевим, а гори ставали природною фортецею.
Саме в цьому лісі, де сьогодні розташований парк «Бойки Резорт», за давніми переказами, бойки знаходили прихисток від ворогів. Густі дерева приховували людей від чужих очей, а знайомі стежки допомагали їм залишатися непомітними. Бойки знали ці гори так, як знають рідний дім: де проходить потаємна стежка, де ліс відкриває тиху галявину. Старі казали, що сама гора допомагає тим, хто приходить до неї з миром.